Зустріч крізь роки…

March 27, 2018

 

Валентина Молода, методист Кельменецького

професійного ліцею

 

Зустріч крізь роки…

 

     Тієї днини напрочуд повітря пахло свіжістю, молодою зеленню. Сонце відчутно пригрівало. З-під землі, на проталинах, пробивалися паростки молодої трави. Небо чисте і ясне, без жодної хмаринки. Після тривалої зимової погоди вражало своєю блакиттю.

      Все так, як сорок років назад, 23 березня 1978 року. Веселим та дзвінким дзюрчанням струмочків, сонячні промені, які відбивалися у вікнах приміщення СПТУ – 5 зустріли своїх перших новоселів – 63 учні груп № 1 за професіями «тракторист-машиніст 3-го класу», «майстер-наладчик механізмів на тваринницьких фермах» та «майстри машинного доїння».

        І ось настала та мить, коли вони зустрілися. Всі – свої, всі – рідні, всі ті, чиї стежини-дороги злилися в одну, єдину, дорогу до Кельменецького професійного ліцею.

      Скільки років промайнуло, а здається, ніби вчора вони спільно з майстрами виробничого навчання, класними керівниками та кураторами виконували ранкову зарядку, поспішали на уроки, відвідували вечори, їздили на  екскурсії. Про це все говорили їхні погляди, вуста.

          Свято спогадів і сподівань випускників та педагогів продовжилось  у переповненій актовій залі. Дійство, підготовлене заступником директора з НВР Інною Боднар було насичене та цікаве.

      Випускників 1978, 1988, 1998, 2008, 2018 (бо в січні був випуск чотирьох груп) років та й всіх бажаючих, радо зустрічали екс-директори Кім Опанасович Петров, Іван Іванович Тамазликар та нинішній директор Ярослав Тадейович Чура. Всі разом вітали гостей: Сергія Леонідовича Буняка, селищного голову, Івана Івановича Свириду, роботодавця, приватного підприємця.

         Хвилиною мовчання вшанували пам’ять першого директора Василя Миколайовича Дороша, працівників, випускників та тих випускників, котрі віддали життя за Україну, загинули в зоні АТО, щоб наступники щасливо могли здобути професію:  Ігор Філіпчук, Олександр Паламар, Олександр Гарбуз, Іван Ротар, Сергій Ковальчук.

     З приємністю, посмішкою, гарним настроєм ведучі свята Ігор Іванчак, Ольга Антофій, Валерія Єремук, Юрій Комерзан  представили перших майстрів виробничого навчання Віктора Дмитровича Сливку, Івана Григоровича Боднаря, Івана Мойсейовича Клакова, Миколу Васильовича Онуцького, Івана Васильовича Піжовського, Анатолія Петровича Чебана, Юхима Юхимовича Телешмана, Івана Віталійовича Шишкова та перших класних керівників – Світлану Олексіївну Бордюжан, Марію Анатоліївну Гуру, Наталію Василівну Ілаш, Серафиму Володимирівну Семенюк, Василя Антоновича Літовченка, Надію Іванівну Телешман.

         Поруч з учнями-випускниками і ветерани педагогічної праці. Які вони всі щасливі від наданої можливості зустрітися, поспілкуватися.

         Дирекцією, профспілковим комітетом нагороджено сім’ї-династії подяками та цінними подарунками, тих, хто роками прославляв та продовжує прославляти професійний ліцей: сім’ї Ілашів, Варваруків, Сливків, Мамонових, Москалюків, Телешманів, Бордюжанів.

   Випускників та педагогів вітали: танцювальні колективи Кельменецького ліцею – опорного закладу «Перлина» та професійного ліцею «Надія» (керівник Оксана Дерев’янко); учениця групи № 10 Фіалка Якимчук, випускниці Надія Москалюк, Вікторія Чувило, учениця Бабинської ЗОШ Маргарита Китайгородська та ансамбль народної пісні РБНТД «Родина» (керівники Дмитро Волошин та Тетяна Дворська).

          Всі виступи педагогів, випускників та художні номери були поєдна-ні із презентацією. Присутні мали можливість переглянути відеоролики: історичний, про роки початку підготовки кваліфікованих робітників, становлення навчального закладу та сучасний під назвою «Рідний ліцей», створений подружжям Лапушняк.

            Всі бажаючі пройшлися навчальними корпусами та були приємно вражені тим, наскільки змінився заклад з того часу, як вони його залишили: нові меблі,  осучаснені навчальні кабінети, лабораторії, майстерні. Їх повністю модернізовано. Більшість із них оснащені комп’ютерами, плазмовими телевізорами, що дає можливість якісно забезпечити навчально-виробничий процес.

           На завершення - «VIVAT професійній родині»: флеш-моб для всіх присутніх від учнівського колективу видався творчим, вдалим, неперевершеним.

      Визначною подією дня  стало закладання Капсули часу. Вона адресована учням і працівникам 2028 року.

         Лист – звернення та флешка  в капсулі  для того, щоб передати нащадкам інформацію про життя ліцеїстів, основні події, пов’язані з навчальним закладом. Відкрити капсулу зможуть через 10 років на честь 50 річного ювілею закладу. До покоління другої половини XXI століття колектив КПЛ звернувся з проханням розвивати ліцей, шанувати і підтримувати професійні, культурні та спортивні традиції.

          Честі   закласти    капсулу  удостоїлися  директор  Я. Т.Чура    та президент ліцею учнівської ради «Веселка» Роман Дерев’янський.

       Адже ліцей – це місце, куди хочеться повертатися знов і знов. Він, як ностальгія за юністю, у яку зможе хоча б на мить повернутися кожен.

 

Романчук Андрій Вікторович,

випускник 2008року,

перший президент учнівської ради «Веселка»

Кельменецький професійний ліцей.

Гортаю пам'ять, згадую минуле...

      Скільки приємних спогадів навіюють ці слова на мене і на моїх друзів. Позаду вже цілих  десять років, адже закінчив я рідний навчальний заклад у 2008 році, здобувши бажану спеціальність "Слюсар з ремонту автомобілів". По-різному складається життя кожного із нас, але з особливою приємністю всі ми згадуємо цікаві та неповторні роки  навчання, які нас здружили, об’єднали у дружній колектив.

       Саме в стінах ліцею привили любов до обраної професії. Я люблю свою професію і вважаю, що слюсар з ремонту автомобілів є одним з найбільш потрібних в автосервісах. Це лікар техніки, адже за кожним автомобілем  потрібен професійний і своєчасний догляд.

        З  гордістю згадую 2007 рік, коли мене обрали  президентом ліцею (вперше в історії закладу). Це дуже відповідальна, незабутня та прекрасна мить у моєму житті.

   Я дуже радий, що зустрівся з колишніми одногрупниками, викладачами, майстрами виробничого навчання. Від свята залишилися найприємніші враження.

 

Юрій Симулик, випускник 2007року

сімейний лікар на Львівщині

 

        Я дуже радий, що мав нагоду здобути свою першу професію в стінах Кельменецького професійного ліцею. Там я отримав свої перші, персональні прибутки: 74 гривні стипендії для тринадцятирічного юнака були хорошим заохоченням та помітною часткою в сукупному сімейному бюджеті.

   Навчальні кабінети та лабораторії, наповнені різноманітними інструментами: різні поршні, кільця, вали, агрегати та вузли пробуджували в кожного учня цікавість та викликали бажання до освоєння нових знань.

         На уроках виробничого навчання застосовували теоретичні основи з будови автомобіля та матеріалознавства, формували технічне мислення та розуміння того, яким чином взагалі те все працює.

         Потужна виховна робота не давала нудьгувати . Комп’ютерний клас інколи забирав весь наш позаурочний час. Запам’ятались неодноразові поїздки на конкурси, виставки та олімпіади.

         Це  був  неповторний  час  та чудові  роки…

       Я бажаю успіху та натхнення тим, хто вміє робити свою роботу та робить її. Правильний шлях не буває легким.

 

Платаш Надія Василівна,

колишній заступник директора з НМР

 

         Ніби машиною часу була для всіх нас, бувших працівників та учнів, «Зустріч крізь роки» у Кельменецькому професійному ліцеї. Особисто я пропрацювала у СПТУ-25 від молодого спеціаліста до заступника директора з навчально-методичної  роботи.

      Особлива  вдячність організаторам  цього  прекрасного  свята за приємні хвилюючі моменти, бо всі ми розуміємо, якою кропіткою повинна була бути підготовка. Думаю, що висловлю думку всіх присутніх на святі, минулорічних працівників адміністрації: директорів Петрова К. О. та Тамазликаря І. І., заступника директора  з навчально-виховної роботи Паламарчук Л. І., що це була зустріч з нашою молодістю, з сердечними спогадами і приємними враженнями від побаченого.

        Радує, що і в даний час у ліцеї  працює хороший колектив, умілі організатори  і  навчаються  талановиті  учні.

 

Рудь Ганна Іванівна,

ветеран педагогічної праці

        Отримавши запрошення на зустріч з випускниками, ні хвилини не було сумніву йти чи не йти. Знала однозначно – піду.

          Організація свята перевершила мої сподівання. Це була перша за 40 років, незабутня, організована на високому рівні, зустріч педагогічних працівників і учнів всіх років існування профтехучилища.

       Вона навіяла спогади про молодість, перші враження від роботи і навчання, невдачі і успіхи.

      Кожен із присутніх не лишився поза увагою. А це говорить про високу педагогічну майстерність колективу.

          Бажаю всім здоров’я, успіхів, творчості, а ліцею – процвітання.

 

Денис Варварук,

випускник 1998року,

викладач фізичного виховання

        Одночасно бути і викладачем ліцею, і його ж випускником складно. Адже, в першу чергу, дуже хотілося через двадцять років зустріти своїх одногрупників, друзів. На жаль, на зустріч прийшло мало. І дуже всім хотілося знати про теперішнє життя кожного з нас, сімейний стан, зайнятість.

       Настільки приємно (як викладачу), що в усіх залишилися позитивні враження від організації свята-зустрічі, від спілкування із своїми наставниками, від перегляду виставок, підготовлених педагогами, фотомиттєвостей двадцятирічної давнини. Ну і, звичайно, цікаво було спостерігати за обличчями друзів, коли на фото чи відео впізнавали себе.

        Перша зустріч вдалася на славу. Сподіваюся, що не остання.

        

Чебан Василь Іванович,

колишній старший майстер

           Хтось із мудреців сказав: «Якщо в календарі немає святкової дати, потрібно придумати свято і відзначити його».

       23 березня не  відзначено  в календарі,  але в  нас колишніх і теперішніх працівників професійного ліцею ювілейна зустріч з випускниками.

        40 років  минулого  і  майбутнього,  спогадів і сподівань. Дуже приємно і трепетно на душі від зустрічі із колегами, які перебувають уже на заслуженому відпочинку та своїми випускниками.

           Зустрівшись,  ділилися   спогадами  про  те,   яка  була   потужна технічна база. Було де навчатися і кого навчати. Наші випускники мали постійні перемоги в різних конкурсах технічної творчості та «Кращих за професією». Ми навчали своїх вихованців, щоб сьогодні з висоти своїх років отримати вдячність і повагу від них. Ми жили і творили, працювали і вдосконалювались – і все це було у спогадах…

     Я безмежно радий і вдячний оргкомітету, всім теперішнім працівникам ліцею за ювілейну зустріч, змістовний концерт, за майстерно викладені світлини та відеофільми. То ж процвітай і вдосконалюйся професійний ліцей на славу і гордість Кельменеччини!

 

Віктор Семенович Козак, відмінник освіти України,

викладач спеціальних дисциплін CПТУ-25  у 1979-2004 роках.

 

«Робота в училищі була мені до душі»

          У Кельменецьке СПТУ -5  я прийшов у 1979 році за направленням Чернівецького обласного управління профтехосвіти.

      Моя перша посада – майстер виробничого навчання в групі №7 трактористів – машиністів широкого профілю. У групі  навчалося 32 учнів із них двоє дівчат. Робота в училищі була дуже цікава, адже крім навчально-виховного процесу  із учнями у вільний час приходилося займатися і іншими роботами по благоустрою території училища, навчального майданчика, виробничих майстерень, лабораторій  та ін.  Під час проходження виробничої практики учні були розподілені  майже по всіх районах Чернівецької області, а декілька учнів-горян  в  Івано-Франківській області.  У 1982 році відбувся випуск групи  у повному складі. Викладацьку діяльність розпочав у 1983році, викладаючи предмет «Трактори і автомобілі», а з 1985 року по 2004 рік предмет «Правила дорожнього руху». 

     Сьогоднішня зустріч у Кельменецькому професійному ліцеї – ювілейна зустріч. За цією датою криється наполеглива праця багатьох педагогів, майстрів, вихователів, які почали свою діяльність ще у далекому 1978 році. За роки свого існування училище виховало безліч гідних учнів, які стали успішними працівниками у різних галузях економіки.

          За цей час багато що змінилося. Змінювалось покоління викладачів та майстрів виробничого навчання, керівників ліцею.  На сьогодні  у ліцеї створена прекрасна матеріально-технічна база, це й навчальний корпус, виробничі майстерні, лабораторії,  гуртожиток. Проте на всіх етапах розвитку Кельменецького професійного ліцею, не змінилося одне - це  бажання колективу творчо працювати, шукати нове, постійно вдосконалювати навчально-виховний процес, оновлювати зміст підготовки фахівців з метою якісної підготовки молодих спеціалістів, які нині на ринку праці є одними із найзатребуванішими.

       Більше десяти років минуло з того часу, як я залишив училище в зв’язку з переходом на іншу роботу.Але й дотепер маю хороші спогади про колектив, підтримую дружні зв’язки з колишніми колегами. Добре знаю на даний час ситуацію в профтехосвіті. Вважаю, будь-що вона повинна вижити і зайняти достойну нішу, а Кельменецький ліцей, зважаючи на вимогу часу, має і надалі готувати кваліфікованих робітників.

 

     Шановні колеги бажаю Вам невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів. А підґрунтям щасливого життя та плідної професійної діяльності хай буде міцне здоров’я, серце сповнене любові та добра. Щоб Ваше життя було мирним,світлим і радісним, а людська шана буде подякою Вам за плідну працю, чуйність, уміння творити добро.

 

 

РS.

Чура Ярослав Тадейович,

директор ліцею

        Весь педагогічний колектив спільно із ювілярами протягом декількох місяців працювали, щоб свято зустрічі випускників пройшло якнайкраще і залишило слід у пам’яті кожного випускника присутнього на ньому.

       Створений оргкомітет, відповідав за певну ділянку роботи: підготовку сценарію та ведучих, співпрацю із координаторами від випускників та збір матеріалів, підготовку художніх номерів та музичний супровід, монтаж відеороликів та презентацій із фотографіями. Та лише завдяки злагодженій співпраці вдалося підготуватися вчасно та на високому професійному рівні. Тут я хочу подякувати всім, хто долучився до підготовки та проведення зустрічі з випускниками та педагогами.

        Особлива  подяка  соціальним  партнерам, роботодавцям, запрошеним, які знайшли час розділити радість зустрічей, надій та сподівань.

              Велика, дружня родина професійного ліцею завжди з радістю чекає своїх вихованців, бажаних гостей, а двері нашого закладу постійно  відкриті для  Вас!

 

 

 

Please reload

Нещодавні публікації
Please reload

Архив
Please reload