Чорна трагедія на кольоровій землі
Чи знаєш ти, світе,
як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно
моєму народу болить!
В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.
32 роки страшна Чорнобильська трагедія відгукується у серцях українців гірким смутком, скорботним болем, невимовною тугою. 32роки чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув безслiдно. Уже давно вiддзвенiли чорнобильськi дзвони, але у пам’ять всього людства вони увiйшли стогоном i болем душі на століття. Говорять, що з роками біль притихає, але в пам'яті народу ця страшна подія закарбувалася назавжди. Адже чорною стрічкою вона перетнула життя мільйонів. Одна мить змінила долі міст, сіл, людей, підприємств, перекреслила все нажите, винесла вирок багатьом долям. Нанесла і фізичні, і духовні рани, які не загояться ніколи. З нагоди відзначення сумної для історії України дати – Дня Чорнобильської трагедії та з метою формування і розвитку патріотичного та екологічного виховання учнів 25 квітня у нашому ліцеї відбулася лінійка-реквієм «Чорна трагедія на кольоровій землі», приурочена річниці пам’яті Чорнобильської катастрофи. Захід підготували і провели учні 86групи трактористів з класним керівником Курочкою Л.І.. Вони намагалися донести до свідомості присутніх масштаби чорнобильської трагедії «Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років все одно це слово буде закарбоване чорним вогнищем скорботи…». Під час заходу звучали пісні про Чорнобиль, вірші про тих і до тих, хто сплатив страшну ціну за життя інших. Присутні вшанували хвилиною мовчання ліквідаторів наслідків аварії. Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців, її Наслідки ще довго відчуватимуть на собі майбутні покоління. Але життя триває. І ним ми зобов’язані тим людям, які собою закривали нас від страшної біди. Ми, українці, повинні пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
